Вчимося людяності і доброти

Вчимося людяності і доброти

 

3 грудня -  Міжнародний день людей з інвалідністю.

Як відомо , розвинуте суспільство відзначається своїм ставленням  до людей з обмеженими можливостями. Саме цим людям була присвячена людина спілкування у групі ІІІ ХОД (куратор Гулей О.Г.). Навколишній світ, здається, створений тільки для здорових фізично та морально людей - для них відчинені всі двері, доступні офіційні установи, розважальні заклади, їм під силу подолати будь-які сходинки й вершини.

 

Але в кожному суспільстві є люди, які ніби «невидимі». Вони народилися такими або стали такими в результаті нещасного випадку.  Але практика показує, що люди з інвалідністю можуть бути і стають повноцінними і високо ефективними членами суспільства, відмінними фахівцями і навіть політиками, економістами, соціально активними і життєствердними людьми, які надихають багатьох, в тому числі і абсолютно здорових членів нашого суспільства.

За останні роки , у зв’язку з військовими діями на сході України, таких людей побільшало. Їх насправді можна назвати «нескорені». Це підтверджують «Ігри Нескорених» - спортивні змагання для людей з обмеженими можливостями, які пройшли минулої осені в Канаді, де команда України завоювала багато медалей. Ці змагання показали незламний дух наших співвітчизників, патріотизм та волю до життя.

Вартує захоплення вчинок групи молодих людей з м. Коломиї, які допомогли своєму другові в інвалідному візку піднятися на Говерлу.

 

Ім’я Ніка Вуйчича відоме усьому світу. Нік народився без рук і ніг, від нього відмовилася мати. Але, ставши дорослим,  не впав духом, а навпаки їздить світом і розповідає, як бути щасливим та цінувати життя. 

Саме про таких людей, що сильні духом, які показують приклад іншим, як боротися з життєвими незгодами говорили студенти під час години спілкування:

- «Ми вчимося у таких людей бути сильними і думати про те, що є хтось, кому набагато важче».

- « Але є деякі молоді люди, які фізично здорові, не цінують своє життя, зловживають алкоголем, палять та вживають наркотичні засоби».

 - « Треба завжди пам’ятати, що поруч з нами є люди ,котрі потребують нашої допомоги « - так висловлювали студенти свою думку.

 

У нашій групі є також юнак з особливими потребами. Захід відбувався у день Святого Миколая, а тому нам хотілося зробити свято для нього, адже, не зважаючи на свій особливий статус, хлопець зберіг позитивне ставлення до життя , оптимізм та віру в людей.

 

Отож, оглянімося довкола! Серед нас живуть особливі люди. 

 

Вони не вимагають до себе жалю, тому що, як ніхто інший, давно усвідомили що це шлях в нікуди. Вони пристосовуються, як можуть, зі всіх своїх сил. Так сталося, адже на їхньому місці могла би опинитися будь-яка інша людина. І для їх виживання не потрібно щось особливе, лише елементарне - можливість жити , жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе людьми, як і всім нам.   Ми всі рівні перед Богом!